Профілактичні заходи по недопущенню коронавірусу
ПОСТАНОВА
Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв'язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)
Харчові отруєння –
це гострі поліетіологічні неконтагіозними захворювання, що виникають в результаті вживання їжі, в якій внаслідок грубих порушень технології її приготування і умов зберігання відбулося масивне розмноження певних штамів мікроорганізмів і (або) накопичення токсинів мікробної або немікробної природи.
Основними клінічними проявами ГКІ
є інтоксикаційний синдром (лихоманка, кволість, сонливість, головний біль, блювання, пронос, біль у животі) та ознаки зневоднення (спрага, сухість шкіри, западіння великого тім'ячка у дітей грудного віку). При цьому вираженість тих чи інших симптомів захворювання залежить від виду збудника, локалізації запального процесу, типу діареї, відсотка втрати маси тіла.
П А М ’ Я Т К А
профілактики гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь
З метою профілактики інфекційних захворювань та харчових отруєнь МОЗ рекомендує:
• НЕ вживати продуктів і напоїв при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності та з простроченими термінами споживання. Зберігати продукти харчування тільки у спосіб зазначений на упаковці та у встановлений термін.
• НЕ купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб. Купуючи будь-які харчові продукти у торговельній мережі споживач має право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продукції.
• НЕ вживати незнайомі гриби, ягоди, трави та інші рослини.
• При харчуванні у непристосованих умовах (ліс, пляж тощо) виключати контакт продуктів з ґрунтом та піском.
• НЕ готувати продукти із запасом. Приготовлені страви бажано вживати відразу, а у випадку їх повторного споживання вони мають піддаватись вторинній термічній обробці. Зберігання виготовленої страви без холоду не повинно перевищувати 2 годин.
• НЕ брати у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують охолодженого зберігання).
• НЕ приготовляти багатокомпонентні страви, що вимагають високої термічної обробки (паштети, м’ясні салати тощо), в незабезпечених умовах.
• При споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, а при споживанні дітьми – обдати окропом.
• НЕ використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води тощо).
• Для пиття і приготування їжі використовувати воду тільки з централізованих джерел водопостачання або питну бутильовану.
• При неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки, екстремальний туризм тощо) для миття посуду і рук вода має бути профільтрована і проварена. Для пиття та приготування їжі необхідно мати з собою запас питної води.
• Перед приготуванням їжі та перед її вживанням завжди мити руки з милом.
• Обов’язково мити руки після відвідування туалетів.
• При відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з правилами харчування та правилами дотримання особистої гігієни. Дорослим необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб діти не споживали незнайомі ягоди та продукти.
• Для купання та відпочинку слід користуватися лише офіційно дозволеними пляжами.
• У випадку виявлення перших ознак кишкового захворювання необхідно терміново звернутись до найближчої лікувальної установи.Самолікування небезпечне! При груповому відпочинку хворого бажано тимчасово (до прибуття лікаря) ізолювати від решти колективу. При тяжкому стані хворого треба негайно викликати швидку медичну допомогу.
ПАМ'ЯТАЙТЕ!
Тільки чітке дотримання всіх гігієнічних правил та вимог дасть можливість уникнути зараження кишковими інфекціями.
Невідкладна допомога
При харчових токсикоінфекціях проводять патогенетичну терапію, спрямовану на дезінтоксикацію, відновлення водно-електролітного балансу і гемодинаміки. Лікувальна тактика визначається насамперед тяжкістю перебігу хвороби, а не її етіологією.
Першим невідкладним лікувальним заходом є промивання шлунка 2 – 3 л теплої кип’яченої води, 2% розчином натрію гідрокарбонату або 0,1% розчином калію перманганату до отримання чистих промивних вод. Для цієї мети краще використовувати шлунковий зонд. При наявності у хворих нудоти і блювоти обов’язково промивають шлунок, незалежно від часу, що пройшов від початку захворювання. Хворого слід напоїти гарячим солодким чаєм. Необхідно також зігріти кінцівки (грілка до ніг). У ранні терміни захворювання рекомендується також застосування сорбентів (активоване вугілля, ентерополісорб, ентеродез та ін.) За свідченнями використовують протиспастичних препарати. Ці заходи проводять при легкому перебігу харчових токсикоінфекцій.
Хворим, у яких після промивання шлунка тривають нудота, блювота, розлади стільця, є ознаки зневоднення I – II ступеня і слабкою або помірною інтоксикації, призначають оральну регидратационную і дезінтоксикаційну терапію, яку в даний час рекомендують застосовувати вже на догоспітальному етапі. Ця терапія особливо зручна при масових спалахах харчових токсикоінфекціях.
Для лікування хворих застосовують водно-сольові розчини, що містять в 1 л кип’яченої води 3,5 г натрію хлориду, 2,5 г натрію гідрокарбонату, 1,5 г калію хлориду і 20 г глюкози. Так як готові розчини можуть зберігатися не більше 12 – 18 год, зручніше використовувати препарат глюкосолан в пакетах, що має аналогічний склад. Ще більш стійкими при зберіганні є препарати регідрон і цитраглюкосолан, в яких натрію гідрокарбонат замінений натрію гідроцитрату. Вміст пакетів необхідно розчинити в 0,5 або 1 л теплої кип’яченої води. Хворий повинен пити розчин протягом декількох годин з розрахунку 1,5 об’єму випитого розчину на 1 обсяг втраченої з екскрементами рідини за попередні 4 – 6 ч. При повторній блювоті розчини можна вводити через назогастральний зонд. Водно-сольова терапія дає можливість отримати одночасно позитивний регідратаційної і дезінтоксикаційний ефекти.
При важкому перебігу харчових токсикоінфекцій, токсикоінфекційних шоці, нестримної блювоти, зневодненні III, а іноді IV ступеня, регідратацію здійснюють шляхом внутрішньовенного вливання теплих полііонних розчинів «Трисоль», «Хлосоль», «Квартасоль» зі швидкістю 80 – 120 мл / хв. Загальна кількість полііонних розчинів залежить від ступеня зневоднення. При цьому враховують дані анамнезу, клінічну картину, результати екстрених лабораторних досліджень гомеостазу, вимірювання маси тіла хворого, гемодинамічні показники і діурез. При появі реакції на введення сольового розчину (озноб, підвищення температури тіла) рідину вводять повільніше і додатково внутрішньовенно через інфузійну систему вводять 60 – 90 мг преднізолону, 2% розчин промедолу в поєднанні з 2,5% розчином піпольфену або 1% розчином димедролу (по 1 – 2 мл).
Використання незбалансованих розчинів (ізотонічного розчину натрію хлориду, 5% розчину глюкози) або колоїдних кровозамінників (реополіглюкіну, поліглюкіну) при значному зневодненні організму може привести до розвитку надниркової недостатності.
З особливостей патогенезу харчових токсикоінфекцій випливає, що призначення антибіотиків і хіміопрепаратів при цьому захворюванні недоцільно, оскільки це сприяє вивільненню ще більшої кількості ендотоксинів, а також розвитку дисбактеріозу кишечника.
Питання про госпіталізацію хворих на харчові токсикоінфекції вирішують індивідуально з урахуванням епідемічної обстановки і клінічних показань. Хворих з легкою формою захворювання можна лікувати в домашніх умовах. Госпіталізації в інфекційне відділення підлягають хворі з среднетяжелой і важкою формами харчових токсикоінфекцій, з супутніми захворюваннями, а також особи, які проживають в гуртожитках і пов’язані з декретованим контингентам: працівники громадського харчування, торгівлі, харчоблоків дитячих, лікувальних і оздоровчих установ. Госпіталізацію хворих харчові токсикоінфекції можна здійснювати не тільки в інфекційні, але і в інші відділення лікарні, оснащені препаратами та обладнанням, необхідними для проведення регідратаційної терапії, враховуючи, що харчові токсикоінфекції не є контагіозними захворюваннями. Перевозять хворих спеціальним транспортом.