Поезія – це завжди неповторність,
Якийсь безмежний дотик до душі.
Ліна Костенко
Мабуть, кожен із нас, хоча б раз у житті, під впливом якогось невгамованого пориву брав до рук чи то олівець, чи то ручку і на клаптику якогось паперу записував усі ті метушливі думки, які народжувалися саме в ту хвилину. А потім, ці сердешні роздуми, у більшості своїй, так і залишалися на мовчазних сторінках паперового життя. Так все ж у декого із нас ці думки на папері настільки виразні, що ними не гріх і поділитися.
Вже давно стало доброю традицією запрошувати поетів рідного краю на гостину в Дніпрорудненську гімназію «Софія». Людмила Дзвонок, Надія Літвінцова, Інга Ус та Віктор Висоцький –відомі поети не тільки нашого міста, а й в Україні, були запрошені у 8-В клас, де якраз учні вивчали тему: «Поети рідного краю». Діти змогли близько поспілкуватися з митцями, відчути атмосферу поетичної думки. Адже ліричні рядки цих майстрів слова не залишають байдужими слухачів. Поезія їх особлива, мова співуча, а проблеми, які порушують автори, хвилюють душу кожної людини.
Поети продекламували свої вірші, сповнені рідним словом, любові до свого народу, свого рідного краю. Нам завжди було і є чим пишатися, особливо щирими та працьовитими людьми, нашими земляками.
На згадку про поетичну зустріч учні разом з поетами зробили загальне фото. Подякували митцям та запросили завітати до нашої школи ще раз. Цього дня учні припали до цілющого поетичного джерела сучасників, їх душі просвітлились і запалились іскоркою вдячності і гордості за поетів рідного краю, які своєю творчістю доводять, що тільки з любові до рідної землі, матері, людей народжуються поет і поезія.
Вони мають що сказати, і, можливо, здатні передати творчу наснагу нам. Очевидно, що навіть за умов драматичних подій у державі та скрутної економічної ситуації, ми все одно потребуємо духовного життя – того, що б піднімало над буденністю і давало надію у майбутньому. Всі ми – передусім люди, з глибоким внутрішнім світом, якого ми чомусь підсвідомо боїмося. Та чи не час звернутися до своєї власної душі, зазирнути в неї і побачити, наскільки те, чим ми здаємося іншим, відрізняється від того, чим ми є насправді? Це – спосіб самовираження, який близький кожному з нас, який об'єднує різних людей та допомагає усвідомити, що ми не самотні у цьому бурхливому світі.